DOI: https://doi.org/10.24144/2414-0260.2020.1.86-91

АНТРОПОГЕННА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ТЕРИТОРІЇ НПП «СКОЛІВСЬКІ БЕСКИДИ» ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ГІДРОМЕРЕЖІ

M. I. Vovkunovich, L. Yu. Roman, S. Yu. Chundak

Анотація


Проведено фоновий моніторинг екологічного стану води малих гірських річок Рожанка, Бутивля, Славська, Орява, Головчанка, Цигла та Кобилець, які є частиною гідромережі Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Даний заповідний об’єкт знаходиться на території Львівської області і є популярним місцем для відпочинку в Українських  Карпатах. Більшість сучасних рекреаційних центрів (таборів та комплексів для відпочинку, приватних садиб, готелів, ресторанів, тощо) даного регіону тяжіють до природних поверхневих водних об’єктів. Зокрема, до водоспаду Гуркало, водоспаду на річці Кам’янка, тощо. А це, в свою чергу, може призвести до надмірного антропогенного навантаження на малі річки краю, та погіршення їх екологічного стану.

Зважаючи на той факт, що живлення вказаних гірських річок має мішаний характер (дощовими, ґрунтовими і талими водами), з переважанням дощового і снігового, водний режим рік залежить переважно від кількості атмосферних опадів.

 Оцінку якості води гірських річок Рожанка, Бутивля, Славська, Орява, Головчанка, Цигла та Кобилець проведено впродовж осіннього періоду 2019 року. Відбір проб води проведено у двох місцях: витоку річки та її впаду у іншу річку.

Результати аналітичних досліджень гідрофізичних параметрів води гірських річок вказують на хорошу їх якість за показниками прозорості, кольоровості та запаху. Зазначимо, що показник прозорості коливається в межах 30-25 см, запах – менше 2, кольоровість -  8-13 градусів.

Результати досліджень гідрохімічних показників вказують на певну загрозу екологічної безпеки якості вод досліджуваних гірських річок Рожанка, Бутивля, Славська, Орява, Головчанка, Цигла та Кобилець. У пробах води вказаних річок дещо підвищений вміст завислих речовин (на 1-8,4 мг/дм3 відповідно), заліза загального (на 0,03-0,08  мг/дм3 відповідно) та марганцю (на 0,04 мг/дм3 відповідно). Гідрохімічні показники хімічного споживання кисню (ХСК) та амоній-іонів знаходяться на границі допустимих норм, що також є сигналом про погіршення якостей води досліджуваних річок заповідної території. Зауважимо, що дані гідрохімічні показники (крім заліза загального та мангану) не перевищують нормованих значень у пробах води, відібраних вище рекреаційних зон, де розміщено будівлі для відпочинку (приватні садиби, готелі, ресторани, табори та комплекси, тощо) чи сільськогосподарських угідь, тобто на початку формування річок.

Перевищення вмісту заліза та марганцю пов’язують із геологічною будовою місцевості. Перевищення показника ХСК пояснюється надмірною антропогенною діяльністю на території парку (рекреаційно-туристична діяльність, лісове та сільське господарство, рибне господарство, мисливство, тощо).

Дослідження показали, що надмірна антропогенна діяльність на території НПП «Сколівські Бескиди» погіршує якість води малих гірських річок, які є джерелом формування водності більших річок краю Опір та Стрий.

Ключові слова


моніторинг малих річок; заповідні території; якість води; гідрохімічні та гідрофізичні показники; антропогенна діяльність; гідромережа; Львівська область

Повний текст:

PDF

Посилання


Cybriwsky R.A. Central European University Press, 2018. P. 280.

Krelshteyn P., Dubnytska M. Annals of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, 2017, IV-5 (1), 23–27. Doi: 10.5194/isprs-annals-IV-5-W1-23-2017.

Khomenko O.M., Haidar I.O. Ekolohichna bezpeka. 2010, 2(10), 39–42 (in Ukr.).

Yacy`k A.V., Pashenyuk I.A., Gopchak I.V., Basyuk T.O. Visny`k agrarnoyi nauky`. 2019, 97(2), 61–65. Doi: 10.31073/agrovisnyk201902-08 (in Ukr.).

Nesterova O.V., Sharkov V.V., Zhuravlova O.A., Nesterov Ya.S. Visnyk Prydniprovskoi derzhavnoi akademii budivnytstva ta arkhitektury. 2019, 5, 257–258. Doi: 10.30838/J.BPSACEA.2312.221019.68.524 (in Ukr.).

Borutska Yu., Sakhniuk I., Telehuz O., Medvid H., Kost M. Heolohiia i heokhimiia horiuchykh kopalyn. 2015, 1-2, 166–167 (in Ukr.).

Bosak P.V., Korol K.A., Lutsyk A.H. Visnyk LDUBZhD (Lviv. derzh. un-tu bezpeky zhyttiediialnosti). 2019, 20, 80–84. Doi: 10.32447/20784643.20.2019.11 (in Ukr.).

Pankiv N.M. Visnyk Lviv. Un-tu. Seriia heohr. 2009, 36, 255–260 (in Ukr.).

Kepeniak N.M. Liudyna ta dovkillia. Problemy neoekolohii. 2013, 3-4, 128–137 (in Ukr.).

Burianyk O.O., Melnyk A.V. Fizychna heohrafiia ta heomorfolohiia. Kyiv, 2016, 1(81), 21–30 (in Ukr.).

Burianyk O., Melnyk A. Journal of Education, Health and Sport. 2016, 6(6), 337–350.

Ekologichny`j pasport L`vivs`koyi oblasti. L`viv: L`vivs`ka oblasna derzhavna administraciya. 2018, S. 197 (in Ukr.).

Nabyvanets B.Y., Osadchyi V.I., Osadcha M.N., Nabyvanets Yu.B. Analitychna khimiia poverkhnevykh vod. Kyiv: Naukova dumka, 2006. S. 456 (in Ukr.).

Osadchyi V.I., Nabyvanets B.Y., Osadcha N.M., Nabyvanets Yu.B. Hidrokhimichnyi dovidnyk. Poverkhnevi vody Ukrainy. Hidrokhimichni rozrakhunky. Metody analizu. K: Nika-Tsentr, 2008. S. 656 (in Ukr.).

Hranychno dopustymi kontsentratsii pokaznykiv yakosti vody dlia rybohospodarskykh vodoim. Zahalnyi perelik HDK i OBR shkidlyvykh rechovyn dlia vod rybohospodarskykh vodoim: Spysok № 12-04-11. K.: Ministerstvo rybnoho hospodarstva SRSR. 1990., S.45. Chynnyi vid 09.08.1990 (in Ukr.).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 21056-10856Р від 07.11.2014 року (раніше КВ №7972 від 09.10.2003 року). Збірник наукових праць «Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Хімія» внесений у Список наукових видань, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт (Наказ МОН України № 1643 від 28.12.2019 р. (категорія Б, спеціальність 102 Хімія); Наказ МОН України № 261 від 06.03.2015 р.; Постанова Президії ВАК України № 1-05/4 від 14.10.2009 р.). Всі статті підлягають незалежному рецензуванню. Видання індексується наукометричними базами даних: Camical Abstracts Service (CAS), WordCat, Crossref, BASE, Google Scholar