ГІДРОКСИКИСЛОТИ ТА ПОЛІОЛИ ЯК ПОТЕНЦІЙНІ ЕКСТРАГЕНТИ ДЛЯ ІОНОМЕТРИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ БОРУ В ҐРУНТАХ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2414-0260.2021.2.41-48Анотація
Відомо, що бор є незамінним елементом для рослин, тварин та людини, а його дефіцит може призвести до зниження темпів зростання рослин, втрати врожаю і навіть їх загибелі. Водночас надлишок бору є токсичним як для рослин, так і для живих організмів, а концентраційний інтервал між токсичним впливом та дефіцитом досить вузький, а в деяких випадках не з’ясований взагалі. Даний мікроелемент необхідний для вироблення гормонів, правильного обміну вітаміну D і мінералів, формування кісткової тканини. Основним джерелом бору для людини та інших живих організмів вважають їжу рослинного походження. Високі концентрації бору містяться в родзинках (22 мг/кг), арахісі (17 мг/кг), арахісовому маслі (14,5 мг/кг). Вино також є важливим джерелом бору з середнім вмістом 6,1 мг/кг. У сільському господарстві моніторинг бору в ґрунтах та водах для зрошування особливо важливий, оскільки цей елемент має вирішальне значення для росту культур. В свою чергу, основним джерелом бору для рослин є ґрунт і вода. Кількісне визначення бору в ґрунтових екстрактах проводять за допомогою спектрофотометричних, потенціометричних, хроматографічних, спектрофотометричних атомно-абсорбційних методів та методів на основі індуктивно зв’язаної плазми. Найбільш поширеними є оптико-емісійна спектрометрія з індуктивно зв'язаною плазмою (ІЗП-ОЕС) та мас-спектрометрія з індуктивно зв'язаною плазмою (ІЗП-МС) котрі описані у відповідних стандартах PN-EN ISO 11885: 2009 та PN-EN ISO 17294–1: 2007.
Відомо, що борна кислота утворює комплекси через реакцію естерифікації з молекулами аміно- та карбонових кислот, вуглеводів, нуклеотидів та вітамінів, які в принципі, можна використовувати для вилучення бору з ґрунтів для його кількісного визначення. Часткова етерифікація призводить до моноетерів (комплекс 1: 1), а повна етерифікація призводить до біциклічного діетеру (комплекс 1: 2) з негативно зарядженим тетраедричним атомом бору.
Дана робота стосується дослідження альтернативних процедур екстракції бору з ґрунтів з використанням α-гідроксикислот та інших цис-діол вмісних сполук з використанням розробленого раніше тетрафторборат-селективного сенсора шляхом моніторингу кінетики перебігу реакції утворення аналітичної форми. Показано, що розроблений раніше [BF4]¯- селективний сенсор є придатним для досліджень можливості визначення бору в ґрунтах шляхом вивчення реакцій моноестерів борної кислоти із фторид іонами у оптимальних умовах перебігу реакції отримання аналітичної форми. Проведено дослідження кінетики руйнування комплексів у кислих фторидвмісних середовищах шляхом кінетично-потенціометричного аналізу. Проведено перевірку можливих втрат бору у процесі додаткових стадій підготовки проби. Запропоновано перспективні для подальших досліджень екстрагенти.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензування
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0)
Умови цієї ліцензії не впливають на права автора чи іншого творчого виконавця захищати цілісність і право власності на свою роботу.
Авторське право на макет журналу та обкладинки повністю належить ДВНЗ "Ужгородський національний університет".
Весь контент публікується добросовісно, і думки, висловлені авторами, є тільки їхніми та не обов’язково відображають точку зору ДВНЗ "Ужгородський національний університет".
Автори надають редакційно-видавничому відділу ДВНЗ "Ужгородський національний університет" ліцензію на публікацію статті та ідентифікують себе як першовидавця.
Авторське право
Авторські права на будь-яку статтю зберігаються за автором(ами).
Публікацію статті мають схвалити всі автори та відповідальні органи інститутів, в яких виконувалося дослідження, якщо такі є.
Автори можуть уповноважити одного зі своїх співавторів діяти від їхнього імені та бути автором-кореспондентом, який відповідає за листування з редакційною командою журналу.
Автори можуть надати будь-якій третій стороні право вільно використовувати статтю за умови зазначення авторів та належного оформлення цитування.