ГІДРОКСИКИСЛОТИ ТА ПОЛІОЛИ ЯК ПОТЕНЦІЙНІ ЕКСТРАГЕНТИ ДЛЯ ІОНОМЕТРИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ БОРУ В ҐРУНТАХ

Автор(и)

  • Я.Ю. Петруляк ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ukraine
  • М.В. Фершал ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9396-405X
  • М.В. Галас ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2414-0260.2021.2.41-48

Анотація

Відомо, що бор є незамінним елементом для рослин, тварин та людини, а його дефіцит може призвести до зниження темпів зростання  рослин, втрати врожаю і навіть їх загибелі. Водночас надлишок бору є токсичним як для рослин, так і для живих організмів, а концентраційний інтервал між токсичним впливом та дефіцитом досить вузький, а в деяких випадках не з’ясований взагалі.  Даний мікроелемент необхідний для вироблення гормонів, правильного обміну вітаміну D і мінералів, формування кісткової тканини. Основним джерелом бору для людини та інших живих організмів вважають їжу рослинного походження. Високі концентрації бору містяться в родзинках (22 мг/кг), арахісі (17 мг/кг), арахісовому маслі (14,5 мг/кг). Вино також є важливим джерелом бору з середнім вмістом 6,1 мг/кг. У сільському господарстві моніторинг бору в ґрунтах та водах для зрошування особливо важливий, оскільки цей елемент має вирішальне значення для росту культур.  В свою чергу, основним джерелом бору для рослин є ґрунт і вода. Кількісне визначення бору в ґрунтових екстрактах проводять за допомогою спектрофотометричних, потенціометричних, хроматографічних, спектрофотометричних атомно-абсорбційних методів та методів на основі індуктивно зв’язаної плазми. Найбільш поширеними є оптико-емісійна спектрометрія з індуктивно зв'язаною плазмою (ІЗП-ОЕС) та мас-спектрометрія з індуктивно зв'язаною плазмою (ІЗП-МС) котрі описані у відповідних стандартах PN-EN ISO 11885: 2009 та PN-EN ISO 17294–1: 2007.

Відомо, що борна кислота утворює комплекси через реакцію естерифікації з молекулами аміно- та карбонових кислот, вуглеводів, нуклеотидів та вітамінів, які в принципі,  можна використовувати для вилучення бору з ґрунтів для його кількісного визначення. Часткова етерифікація призводить до моноетерів (комплекс 1: 1), а повна етерифікація призводить до біциклічного діетеру (комплекс 1: 2) з негативно зарядженим тетраедричним атомом бору.

Дана робота стосується дослідження альтернативних процедур екстракції бору з ґрунтів з використанням α-гідроксикислот та інших цис-діол вмісних сполук з використанням розробленого раніше тетрафторборат-селективного сенсора шляхом моніторингу кінетики перебігу реакції утворення аналітичної форми. Показано, що розроблений раніше [BF4]¯- селективний сенсор є придатним для досліджень можливості визначення бору в ґрунтах шляхом вивчення реакцій моноестерів борної кислоти із фторид іонами у оптимальних умовах перебігу реакції отримання аналітичної форми. Проведено дослідження кінетики руйнування комплексів у кислих фторидвмісних середовищах шляхом кінетично-потенціометричного аналізу. Проведено перевірку можливих втрат бору у процесі додаткових стадій підготовки проби. Запропоновано перспективні для подальших досліджень екстрагенти.

Біографії авторів

Я.Ю. Петруляк, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Студентка

М.В. Фершал, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Кандидат хімічних наук, доцент кафедри аналітичної хімії

М.В. Галас, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Студентка

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-10