ВЛАСТИВОСТІ СКЛОЗРАЗКІВ СИСТЕМ Ag2S–GeS2–As(Sb)2S3

Автор(и)

  • О.П. Березнюк Волинський національний університет імені Лесі Українки, Ukraine
  • І.І. Петрусь Волинський національний університет імені Лесі Українки, Ukraine
  • О.В. Замуруєва Волинський національний університет імені Лесі Українки, Ukraine
  • Л.В. Піскач Волинський національний університет імені Лесі Українки, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2414-0260.2022.2.29-37

Анотація

Методом диференційно-термічного аналізу визначено характеристичні температури для окремих склозразків квазіпотрійних систем Ag2S–GeS2–As(Sb)2S3. Отримані дані показують, що температура склування сплавів лежить у типовому для халькогенідних стекол інтервалі. Встановлено, що зі збільшенням вмісту модифікатора температура розм’якшення істотно не змінюється і знаходиться в межах 402-421 К та 373-438 К для систем Ag2S–GeS2–As(Sb)2S3 відповідно. По ізоконцентратах Ag2S систем зі зростанням вмісту ґерманій (IV) сульфіду значення температур склування та кристалізації зростає. На основі отриманих результатів, розраховано приведену температуру склування Tgr, яка знаходиться в межах 0,62-0,73 та 0,59-0,70 для стекол систем Ag2S–GeS2–As(Sb)2S3 відповідно, що вказує на високу здатність зразків до склоутворення. Проведено вимірювання спектрів оптичного поглинання за температури 297 К. За даними спектрального розподілу коефіцієнта поглинання в області краю поглинання оцінено ширину енергетичної щілини Eg стекол систем Ag2S–GeS2–As(Sb)2S3. Визначено, що при збільшенні вмісту у стеклах GeS2 край поглинання зміщується в область більших довжин хвиль, при цьому значення енергетичного положення краю поглинання зростає. При введенні в склоутворюючу матрицю модифікатора спостерігаємо зменшення значень енергетичної щілини для усіх склозразків. Характеристична енергія, що визначає ступінь розмиття краю поглинання, для всіх досліджуваних склозразків знаходиться в межах від 0,066 до 0,079 еВ.

Ключові слова: халькогенідні стекла; квазіпотрійні системи; область склоутворення; характеристичні температури; ширина енергетичної щілини.

Біографії авторів

О.П. Березнюк, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Аспірантка

І.І. Петрусь, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Кандидат хімічних наук, старший лаборант

О.В. Замуруєва, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Кандидат фізико-математичних наук, доцент

Л.В. Піскач, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Кандидат хімічних наук, професор

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-23