ВЛАСТИВОСТІ СКЛОЗРАЗКІВ СИСТЕМ Ag2S–GeS2–As(Sb)2S3
DOI:
https://doi.org/10.24144/2414-0260.2022.2.29-37Анотація
Методом диференційно-термічного аналізу визначено характеристичні температури для окремих склозразків квазіпотрійних систем Ag2S–GeS2–As(Sb)2S3. Отримані дані показують, що температура склування сплавів лежить у типовому для халькогенідних стекол інтервалі. Встановлено, що зі збільшенням вмісту модифікатора температура розм’якшення істотно не змінюється і знаходиться в межах 402-421 К та 373-438 К для систем Ag2S–GeS2–As(Sb)2S3 відповідно. По ізоконцентратах Ag2S систем зі зростанням вмісту ґерманій (IV) сульфіду значення температур склування та кристалізації зростає. На основі отриманих результатів, розраховано приведену температуру склування Tgr, яка знаходиться в межах 0,62-0,73 та 0,59-0,70 для стекол систем Ag2S–GeS2–As(Sb)2S3 відповідно, що вказує на високу здатність зразків до склоутворення. Проведено вимірювання спектрів оптичного поглинання за температури 297 К. За даними спектрального розподілу коефіцієнта поглинання в області краю поглинання оцінено ширину енергетичної щілини Eg стекол систем Ag2S–GeS2–As(Sb)2S3. Визначено, що при збільшенні вмісту у стеклах GeS2 край поглинання зміщується в область більших довжин хвиль, при цьому значення енергетичного положення краю поглинання зростає. При введенні в склоутворюючу матрицю модифікатора спостерігаємо зменшення значень енергетичної щілини для усіх склозразків. Характеристична енергія, що визначає ступінь розмиття краю поглинання, для всіх досліджуваних склозразків знаходиться в межах від 0,066 до 0,079 еВ.
Ключові слова: халькогенідні стекла; квазіпотрійні системи; область склоутворення; характеристичні температури; ширина енергетичної щілини.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензування
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0)
Умови цієї ліцензії не впливають на права автора чи іншого творчого виконавця захищати цілісність і право власності на свою роботу.
Авторське право на макет журналу та обкладинки повністю належить ДВНЗ "Ужгородський національний університет".
Весь контент публікується добросовісно, і думки, висловлені авторами, є тільки їхніми та не обов’язково відображають точку зору ДВНЗ "Ужгородський національний університет".
Автори надають редакційно-видавничому відділу ДВНЗ "Ужгородський національний університет" ліцензію на публікацію статті та ідентифікують себе як першовидавця.
Авторське право
Авторські права на будь-яку статтю зберігаються за автором(ами).
Публікацію статті мають схвалити всі автори та відповідальні органи інститутів, в яких виконувалося дослідження, якщо такі є.
Автори можуть уповноважити одного зі своїх співавторів діяти від їхнього імені та бути автором-кореспондентом, який відповідає за листування з редакційною командою журналу.
Автори можуть надати будь-якій третій стороні право вільно використовувати статтю за умови зазначення авторів та належного оформлення цитування.