ОЦІНКА ВПЛИВУ ВИДОБУВАННЯ РТУТІ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ, НА ПРИКЛАДІ НЕПРАЦЮЮЧОЇ ШАХТИ с. ОЛЕНЬОВО
DOI:
https://doi.org/10.24144/2414-0260.2019.2.91-95Ключові слова:
ртутна шахта, екологічний стан, забруднення, ґрунти і природні водиАнотація
Робота присвячена вивченню впливу непрацюючої ртутної шахти (не працює з 1974 року) на стан об’єктів довкілля, на прикладі шахти с. Оленьово. З огляду на високу токсичність, відносну рухливість і біодоступність, а також здатність до біокумуляції сполук Hg, дослідження такого впливу є актуальним. Робота спланована таким чином, що на основі визначення валового вмісту Hg у гумусовому ґрунтовому профілі (Н) прилеглих до шахти територій та природній воді струмка Ростока оцінити такий влив, виділити основні тенденції процесів забруднення об’єктів довкілля.
Встановлено, що вміст Hg у ґрунтах в околі шахти є відносно невисоким 0,24-0,46 мг/кг, причому найнижчий вміст спостерігається у фоновій (контрольній) ділянці, з поступовим зростанням концентрації від входу у шахту за напрямком дороги, по якій возили ртутну руду. Тенденція щодо поширення забруднення чітко простежується, хоча ртутна шахта вже не працює біля 45 років. Розподіл вмісту Hg у воді струмка Ростока має чітко виражений характер (підтверджено даними картографування), а концентрація Меркурію у водах коливається у межах 0,066-0,093 мкг/дм3. Найвищий вміст Hg у воді спостерігається у струмку на ділянці біля входу у шахту (0,093 мкг/дм3) і цей показник наближається до норми рибогосподарського показника граничнодопустимої концентрації. За екологічною оцінкою (по вмісту Hg), вода струмка Ростока відноситься до ІІ класу 3 категорії – добрі (за станом) та досить чисті (за ступенем чистоти).
В цілому, вплив непрацюючої ртутної шахти с. Оленьово на екологічний стан об’єктів довкілля є прийнятним за показником забруднення ґрунтів та природних вод сполуками Hg, проте слід врахувати, що шахта вже не працює біля 45 років. Як потенційне джерело забруднення довкілля, ртутні шахти можна розглядати як небезпечні об’єкти впливу.Посилання
David P. Edwards, Sean Sloan, Lingfei Weng, Paul Dirks, Jeffrey Sayer, William F. Laurance. Mining and the African Environment. Conservation Letters. 2013, 7(3), 302–311. Doi:10.1111/conl.12076.
Pinheiro M.C.N., Crespo-Lópeza M.E., Vieira J.L.F., Oikawa T., Guimarães G.A., Araújo C.C., Amoras W.W., Ribeiro D.R., Herculano A.M., do Nascimento J.L.M., Silveira L.C.L. Mercury pollution and childhood in Amazon riverside villages. Environment International. 2007, 33(1), 56–61. Doi: 10.1016/j.envint.2006.06.024.
Robin A. Bernhoft. Mercury Toxicity and Treatment: A Review of the Literature. Journal of Environmental and Public Health. 2012, ID 460508. Doi: 10.1155/2012/460508.
Travnikov O. Contribution of the intercontinental atmospheric transport to mercury pollution in the Northern Hemisphere. Atmospheric Environment. 2005, 39(39). 7541–7548. Doi: 10.1016/j.atmosenv.2005.07.066.
Lars D. Hylander, Michael E. Goodsit. Environmental costs of mercury pollution. Science of The Total Environment. 2006, 368(1), 352–370. Doi: 10.1016/j.scitotenv.2005.11.029.
Jiang Gui-Bin, Shi Jian-Bo, Feng Xin-Bin. Mercury Pollution in China. Environmental Science & Technology. 2006, 40(12), 3672–3678. Doi: 10.1021/es062707c.
Li P., Feng X.B., Qiu G.L., Shang L.H., Li Z.G. Mercury pollution in Asia: A review of the contaminated sites. Journal of Hazardous Materials. 2009, 168(2-3), 591–601. Doi: 10.1016/j.jhazmat.2009.03.031.
Feng Xinbin, Qiu Guangle. Mercury pollution in Guizhou, Southwestern China – An overview. Science of The Total Environment. 2008, 400(1-3), 227–237. Doi: 10.1016/j.scitotenv.2008.05.040.
Colin A. Cooke, Prentiss H. Balcom, Harald Biester, Alexander P. Wolfe. Over three millennia of mercury pollution in the Peruvian Andes. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2009, 106(22), 8830–8834. Doi: 0.1073/pnas.0900517106.
Ping Li, Xinbin Feng, Lihai Shang, Guangle Qiu, Bo Meng, Peng Liang, Hua Zhang. Mercury pollution from artisanal mercury mining in Tongren, Guizhou, China. Applied Geochemistry. 2008, 23(8), 2055–2064. Doi: 10.1016/j.apgeochem.2008.04.020.
Masazumi Harada, Junko Nakanishi, Eiichi Yasoda, Maria da Conceicâo, N Pinheiro, Teiichi Oikawa, Geraldode Assis Guimarâes, Bernardoda silva Cardoso, Takako Kizaki, Hideki Ohno. Mercury pollution in the Tapajos River basin, Amazon: mercury level of head hair and health effects. Environment International. 2001, 27(4), 285–290. Doi: 10.1016/S0160-4120(01)00059-9.
Masazumi Harada, Shigeharu Nakachi, Taketo Cheu, Hirotaka Hamada, Yuko Ono, Toshihide Tsuda, Kohichi Yanagida, Takako Kizaki, Hideki Ohno. Monitoring of mercury pollution in Tanzania: relation between head hair mercury and health. Science of The Total Environment. 1999, 227(2-3), 249–256. Doi: 10.1016/S0048-9697(99)00031-5.
Pereira M.E., Lillebø A.I., Pato P., Válega M., Coelho J.P., Lopes C.B., Rodrigues S., Cachada A., Otero M., Pardal M.A., Duarte A.C. Mercury pollution in Ria de Aveiro (Portugal): a review of the system assessment. Environmental Monitoring and Assessment. 2009, 155(1-4), 39–49. Doi: 10.1007/s10661-008-0416-1.
Daniel Obrist, Yannick Agnan, Martin Jiskra, Christine L. Olson, Dominique P. Colegrove, Jacques Hueber, Christopher W. Moore, Jeroen E. Sonke, Detlev Helmig. Tundra uptake of atmospheric elemental mercury drives Arctic mercury pollution. Nature. 2017, 547, 201–204. Doi: 10.1038/nature22997.
Handong Yang, Richard W. Battarbee, Simon D. Turner, Neil L. Rose, Richard G. Derwent, Guangjian Wu, Ruiqiang Yang. Historical Reconstruction of Mercury Pollution Across the Tibetan Plateau Using Lake Sediments. Environmental Science & Technology. 2010, 44(8), 2918–2924. Doi: 10.1021/es9030408.
Jamshid L. Manzoori, Mohammad H. Sorouraddin, A. M. Haji Shabani. Determination of mercury by cold vapour atomic absorption spectrometry after preconcentration with dithizone immobilized on surfactant-coated alumina. Journal of Analytical Atomic Spectrometry. 1998, 13, 305–308. Doi: 10.1039/A707520K.
Sukharev S.M., Sukhareva O.Yu. The determination of Hg(II) compounds in the natural waters by method of solid-phase spectrophotometry. Methods and objects of chemical analysis. 2011, 6(4), 202–206 (in Ukr.)
Childs C. Interpolating Surface in ArcGIS Spatial Analyst. ArcUser. 2004, 3, 32–35.
