DOI: https://doi.org/10.24144/2414-0260.2020.1.66-70

ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ЕДТА НА ВМІСТ ТА РОЗПОДІЛ ПЛЮМБУМУ У СИСТЕМІ «ГРУНТ – РОСЛИНА» ПІД ЧАС ФІТОРЕМЕДІАЦІЇ

O. S. Glukh, O. I. Symkanich, N. I. Svatіuk, D. I. Molnar-Babilya

Анотація


Як і будь-який інший біогеохімічний процес, перехід іонів важких металів з ґрунту через кореневу систему у наземну частину рослин характеризується швидкістю проходження, яка залежать від ряду факторів. До таких факторів належать: фізико-хімічні характеристики самого ґрунту (рН, вміст гумусу); властивості іону важкого металу (радіус, ступінь окислення, координаційне оточення); температура навколишнього середовища, тривалість світлового дня; морфологічні особливості рослин.

У даній роботі при однакових значеннях факторів перших трьох груп, досліджено здатність деяких видів сільськогосподарських рослин (овес посівний, гірчиця біла, кукурудза культурна та соняшник звичайний) вилучати сполуки Плюмбуму із ґрунту та акумулювати їх у підземній та наземній частинах.

Аналіз отриманих результатів показав, що вміст Плюмбуму у ґрунті у всіх випадках після 30-денного циклу вирощування зменшився. Найсуттєвіше зменшення концентрації важкого металу у ґрунті спостерігалось для зразків, де вирощували овес, найменша зміна – для зразків, де вирощувався соняшник. Встановлено, що ефективність вилучення Плюмбуму із збільшенням його концентрації у ґрунті в умовах експерименту зростає.

Додавання ЕДТА до забрудненого сполуками Плюмбуму ґрунту збільшує ступінь його засвоєння рослинами. Так, для кукурудзи спостерігали зменшення вмісту Плюмбуму у ґрунті при додаванні ЕДТА на 5%. У випадку гірчиці та вівса вміст Плюмбуму у ґрунті при додаванні ЕДТА практично не змінився. Найбільш суттєве зменшення концентрації Плюмбуму при додаванні ЕДТА спостерігали для ґрунту, на якому вирощували соняшник - на 63%.

Розрахунки показали, що протягом перших 30-ти днів росту наземні частини досліджуваних рослин поглинають всього 0,1% від присутнього у системі «грунт-рослина» Плюмбуму. За результатами проведених досліджень визначено коефіцієнти кумуляції для досліджуваних сільськогосподарських культур: для соняшника максимальне значення – 2,47 (у присутності ЕДТА), для гірчиці – 0,94, для кукурудзи – 0,79, для вівса – 1,58.

Таким чином, найкращими кумулюючими властивостями з-поміж досліджуваних культур володіють овес та соняшник. Максимальне поглинання свинцю встановлено для соняшника у присутності ЕДТА.

Ключові слова


фіторемедіація; забруднення ґрунту; Плюмбум; ЕДТА; коефіцієнт кумуляції; соняшник; кукурудза; овес

Повний текст:

PDF

Посилання


Paraniak R.P., Vasyltseva L.P., Makukh Kh.I. Shliakhy nadkhodzhennia vazhkykh metaliv v dovkillia ta yikh vplyv na zhyvi orhanizmy. Biolohiia tvaryn. 2007, 9(3), 83–89 (in Ukr.).

Denchylia-Sakal H.M., Nikolaichuk V.I., Kolesnyk A.V., Vakerych M.M., Tkach O.P. Osoblyvosti akumuliatsii vazhkykh metaliv v roslynakh. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, Seriia Biolohiia. 2012, 33, 189–191 (in Ukr.).

Glukh O.S., Symkanych O.I. Vykorystannia vivsa posivnoho dlia ochyshchennia gruntu vid svyntsiu i kadmiiu. Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia: Permakultura ta ekolohichno-bezpechne zemlerobstvo, Uzhhorod, Ukraina. 2018, S. 54–55 (in Ukr.).

Samohvalova V.L. Otdelnyie podhodyi k fitomelioratsii pochv pri zagryaznenii tyazhelyimi metallami. Promislova botanIka: stan ta perspektivi rozvitku: MaterIali mIzhn. konf. «Promislova botanIka: stan ta perspektivi rozvitku», Donetsk. 2007, S. 387–391 (in Russ.).

Samokhvalova V.L., Fatieiev A.I., Zuza S.H. Sposib ekolohichnoi remediatsii gruntu tekhnohenno zabrudnenoho perevazhno kadmiiem, svyntsem, tsynkom ta khromom. Ahrokhimiia ta gruntoznavstvo. 2014, 81, 51–59 (in Ukr.).

Lindiman A.V. Protsessyi migratsii svintsa i kadmiya v sisteme «pochva–rastenie: diss. … dok. him. nauk: 03.00.16, IGHTU. Ivanovo, 2009 (in Russ.).

Hyrlia L.M. Fitoremediatsiia – efektyvnyi shliakh znyzhennia vmistu vazhkykh metaliv u gruntakh. Naukovi pratsi. Ekolohiia. 2011, 152(140), 57–59 (in Ukr.).

Bashmakov D.I., Lukatkin A.S. Akkumulyatsiya tyazhelykh metallov nekotorymi vysshimi rasteniyami v raznykh usloviyakh mestoobitaniya. Agrohimiya. 2002, 9, 66–71 (in Russ.).

Holovach O., Kozlovskyi V., Demkiv O. Zabrudnennia silskohospodarskykh gruntiv vazhkymy metalamy ta kharakter yikhnoho pererozpodilu u roslynakh kukurudzy. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia biolohichna. 2004, 38, 205–210 (in Ukr.).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 21056-10856Р від 07.11.2014 року (раніше КВ №7972 від 09.10.2003 року). Збірник наукових праць «Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Хімія» внесений у Список наукових видань, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт (Наказ МОН України № 1643 від 28.12.2019 р. (категорія Б, спеціальність 102 Хімія); Наказ МОН України № 261 від 06.03.2015 р.; Постанова Президії ВАК України № 1-05/4 від 14.10.2009 р.). Всі статті підлягають незалежному рецензуванню. Видання індексується наукометричними базами даних: Camical Abstracts Service (CAS), WordCat, Crossref, BASE, Google Scholar