ВИВЧЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Автор(и)

  • N. V. Zubenia Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради http://orcid.org/0000-0003-3398-3683
  • O. V. Sadovnyk Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради

DOI:

https://doi.org/10.24144/2414-0260.2020.2.45-50

Ключові слова:

аналітична хімія, спільне навчання, професійна підготовка майбутніх спеціалістів

Анотація

У статті розглянуто проблеми, які виникають при вивчені аналітичної хімії студентами, визначено форми, методи і засоби, які допомагають ефективно опрацьовувати та засвоювати нові знання здобувачами вищої освіти. Представлено пріоритетні освітні технології, які не надають готових знань, а спонукають до пошуку, та в яких роль викладача зводиться до функції тьютора й організатора, що сприяє підвищенню самооцінки студента, закладає основи його професійного зростання. Мета статті полягає у визначенні науково обґрунтованих підходів та обранні ефективних форм, методів і засобів формування професійної компетентності студентів в процесі вивчення навчальної дисципліни «Аналітична хімія». Курс аналітичної хімії формує основні практичні навички, які будуть потрібні студенту під час вивчення органічної, фармацевтичної, токсикологічної, фізколоїдної та біологічної хімій та передбачає формування умінь застосування одержаних знань для вивчення спеціальних дисциплін та у професійній діяльності. Як предмет, аналітична хімія залишається складною, але життєво важливою частиною навчальної програми, в якій навчають студентів розуміти розуміти принципи, за допомогою яких функціонують аналітичні методи, а також інтерпретувати отримані кількісні дані. Тому так важливо, щоб студенти не тільки отримували теоретичні знання, але й зрозуміли природу розглянутих прийомів та їх відносні переваги та застосування. Зараз загальноприйнятою практикою є включення різноманітних форматів до лабораторних посібників для зручності використання, але також і діаграми були і залишаються корисними, особливо щодо налаштування обладнання, експериментального проектування та аналітичних технік. Зв’язок із студентами під час вивчення аналітичної хімії дає позитивний ефект на засвоєння матеріалу. Зміни, що вносяться до методу викладання, а саме використання відео під час лекцій, які пояснюють основи методів, презентацій із місцем для нотаток, платформ, де студенти можуть ставити запитання викладачу, покращують рівень володіння матеріалом. Найефективнішим засобом, що формує професійні навички у здобувачів вищої освіти, є лабораторні проекти, тобто спільне вирішення практичних проблем.

Біографії авторів

N. V. Zubenia, Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради

к.х.н., доц.

O. V. Sadovnyk, Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради

к.фарм.н., проф.

Посилання

Harvey D. Modern analytical chemistry. New York: McGraw-Hill, 2000. P. 798.

Kellner R., Mermet J.M., Otto M., Valcarcel M., Widmer H.M. Analytical chemistry: a modern approach to analytical science. Weinheim: Wiley-Vch, 2004. P. 1181.

Ogorodnik V.Je., Arshanskij E.Ja. Metodika prepodavanija himii. Moskva: Aversjev, 2014. S. 317 (in Russ.).

Pak M. Metodika prepodavanija himii v PTU. Integrativnyj podhod v obuchenii. Leningrad: Ros. gosud. ped. un. im. A.I. Gercena, 1990. S. 113 (in Russ.).

Larive C.K. Problem-based learning in the analytical chemistry laboratory course. Analytical and Bioanalytical Chemistry. 2004, 380, 357–359. Doi: 10.1007/s00216-004-2802-z.

Wenclawiak B.W., Koch M., Hadjicostas E. Quality Assurance in Analytical Chemistry: Training and Teaching. Accreditation and Quality Assurance. 2011, 16, 331–332.

Faraday M. Chemical Manipulation: Instructions to Students in Chemistry. London: Printed and Published, 1827. P. 646.

Zolotov Ju.A. Ocherki istorii analiticheskoj himii. Moskva: Tehnosfera, 2018. S. 262 (in Russ.).

Zolotov Ju.A. Analiticheskaja himija XXI veka: novyj oblik nauki. Vestnik Rossijskogo fonda fundamental'nyh issledovanij. 2019, 1(101), 120–134 (in Russ.).

Masania J., Grootveld M., Wilson P.B. Teaching Analytical Chemistry to Pharmacy Students: A Combined, Iterative Approach. Journal of Chemical Education. 2017, 95(1), 47–54. Doi: 10.1021/acs.jchemed.7b00495.

Čížková V., Čtrnáctová H. Přírodovědná gramotnost–realita nebo vize. Aktuálne trendy vo vyučovaní prírodovedných predmetov. 2007, 19–22.

Radvanová S., Čížková V., Martinková P. Mění se pohled učitelů na badatelsky orientovanou výuku?. Scientia in educatione. 2018, 9(1), 81–103. Doi: 10.14712/18047106.1054.

Pavelka V., Simon V., Doležal J. Analytická chemie kvalitativní pro dálkově studující na pedagogických fakultách. Dotisk [1. vyd.]. SPN. Edice: Učební texty vys. Škol., 1965. S. 167.

Whelan R.J., Zare R.N. Teaching effective communication in a writing-intensive analytical chemistry course. Journal of Chemical Education. 2003, 80(8), 904.

Malissa H. Education in Analytical. Chemistry. Fresenius' Zeitschrift für analytische Chemie. 1979, 297(4), 243–248. Doi: 10.1007/BF00488343.

Baker L.A., Cavinato A.G. Teaching Analytical Chemistry in the Time of COVID-19. Anal. Chem. 2020, 92(15), 10185–10186.

Zimmerer C., Thiele S., Salzer R., Krauseneck A., Körndle H. Internet teaching: Laboratory course in analytical chemistry. Microchimica Acta. 2003, 142(3), 153–159. Doi: 10.1007/s00604-003-0012-6.

Wenzel T.J. The teaching/learning process in analytical chemistry. Microchimica Acta. 2003, 142(3), 161–166. Doi: 10.1007/s00604-003-0011-7.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті