ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ РІЧКИ ІРШАВКА
DOI:
https://doi.org/10.24144/2414-0260.2020.2.99-105Ключові слова:
очисні споруди, антропогенний вплив, якість води, річка Іршавка, Закарпаття, гідрохімічні показники, гідрофізичні показникиАнотація
Проведено моніторинг екологічного стану води р. Іршавка, яка є об’єктом постійного антропогенного впливу. На березі р. Іршавка розташовано очисні споруди з очищення комунально-побутових стоків централізованого водопостачання-водовідведення м. Іршава. Також води річки місцеве населення використовує для рекреаційних цілей (вилов риби, купання, тощо) та сільськогосподарських (зрошування земельних ділянок, напування худоби).
Оцінку якості води вказаної поверхневої водойми проведено в просторі і часі: впродовж весняного та осіннього періодів 2018 -2020 років .
Посезонну оцінку якості води річки проведено за деякими гідрофізичними (прозорість, запах, кольоровість) та гідрохімічними (рН, аніони: нітрати, нітрити, фосфати, сульфати, хлориди, Ферум загальний, загальна жорсткість та перманганатна окиснюваність, вміст катіонів металів, амоній-іонів, тощо) показниками.
Результати моніторингових експериментальних досліджень гідрофізичних параметрів якості води рибогосподарського призначення демонструють позитивну динаміку щодо якості останніх впродовж трьохрічного періоду. Зокрема, жоден з визначуваних показників води (прозорість, запах, кольоровість) не перевищує нормовані показники, а їх значення майже не змінювались посезонно та впродовж відліку часу, що вказує на мінімальний антропогенний вплив і природне самовідновлення води цих річок. Зазначимо, що вздовж досліджуваної протяжності р. Іршавка показник прозорості коливається в межах 32-39 см, запах – менше 2, кольоровість 10-17 градусів..
Аналіз даних моніторингу стану природної води р. Іршавка показує, що якість води останніх істотно не змінюється у різні фази водного режиму та періодів року. Нормовані показники, які характеризують якість поверхневих вод не перевищують гранично-допустимих концентрацій для вод рибогосподарського призначення, що вказує на І клас та 1-2 категорію якості води. Перевищення нормованих значень у декілька раз спостерігається лише за показником Феруму загального та Мангану, що обумовлено особливістю геологічної місцевості.
Порівнюючи концентрації деяких іонів (а саме фосфат-іонів, нітрат-іонів, нітрит-іонів) та амоній-іонів у пробах води досліджуваної річки спостерігається негативна динаміка від 2018 року до 2020 року. Їх вміст не перевищує нормованих значень, але значно наблизилась до ГДКрг. У 2020 році концентрації даних іонів у пробі, взятій в місці скиду очищених комунально-побутових вод (проба №3) складали відповідно: амоній-іонів: 0,48±0,03 мг/дм³; нітрит- іонів: 0,07±0,02 мг/дм³; нітрат -іонів: 39,8±0,2 мг/дм³; фосфат-іонів 2,45±0,2 мг/дм³, що на декілька одиниць вище за показники 2018 року: амоній-іонів: 0,43±0,01 мг/дм³; нітрит- іонів: 0,07±0,01 мг/дм³; нітрат -іонів: 34,8±0,2 мг/дм³; фосфат-іонів 1,28±0,2 мг/дм³. Дані гідрохімічні показники мають менші значення у пробах води річки, взятих вище очисних споруд комунально-побутових стоків.
Якість води в р. Іршавка відповідає нормативним вимогам для вод рибогосподарського призначення не зважаючи на аварійний стан очисних споруд. Оновлення очисної станції с. Лоза шляхом модернізації установок надасть можливість покращити якість води р. Іршавка і стабілізувати екологічний стан даного краю.Посилання
Krelshteyn P., Dubnytska M. Annals of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, 2017, IV-5(1), 23–27. Doi: 10.5194/isprs-annals-IV-5-W1-23-2017.
Shumov S.M., Terlyk T.A., Vyshar I.S. Hidroekolohiia, 2011, 3(15), 106–125 (in Ukr.).
Netrobchuk I.M. Heohrafiia, 2010, 7, 65–71 (in Ukr.).
Nesterova O.V., Sharkov V.V., Zhuravlova O.A., Nesterov Ya.S. Visnyk Prydniprovskoi derzhavnoi akademii budivnytstva ta arkhitektury. 2019, 5, 257–258. Doi: 10.30838/J.BPSACEA.2312.221019.68.524. (in Ukr.).
Yatsyk A.V., Pasheniuk I.A., Hopchak I.V., Basiuk T.O. Visnyk ahrarnoi nauky. 2019, 97(2), 61–65. Doi: 10.31073/agrovisnyk201902-086. (in Ukr.).
Cybriwsky R.A. Along Ukraine’s River: A Social and Environmental History of the Dnipro. Budapest: Central European University Press, 2018. S. 280 (in Ukr.).
Bosak P.V., Korol K.A., Lutsyk A.H. Visnyk LDUBZhD (Lviv. derzh. un-tu bezpeky zhyttiediialnosti). 2019, 20, 80–84. Doi: 10.32447/20784643.20.2019.11. (in Ukr.).
Nekos, A., Maksimov, A., Shevchyk, K. Problemy neoekolohii. 2019, 31, 96–103. Doi: 10.26565/1992-4224-2019-31-09. (in Ukr.).
Lemkivskyi S.S., Padun M.M. Ratsionalne vykorystannia i okhorona vodnykh resursiv. Kіїv.: Lybid, 2006. S. 280. (in Ukr.).
Vynarchuk O.O., Khilchevskyi V.K. Hidrolohiia, hidrokhimiia i hidroekolohiia. 2010, 219–230. (in Ukr.).
Hololobova O.O., Dorohan V.V. Man and Environment. Issues of Neoecology, 2019, 31, 84–95. (in Ukr.).
Klymenko M.O., Vozniuk N.M., Verbetska K.Iu. Naukovi dopovidi Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. 2020, 1(30), 1–15. (in Ukr.).
Kreta D. L., Klymenko V.I., Anpilova Ye.S. Ekolohichna bezpeka ta pryrodokorystuvannia. 2018, 4(28), 120–127.
Matsiievska O.O. Vostochno-Evropejskij zhurnal peredovyh tehnologij.2015, 6/6(78), 62–70. Doi: 10.15587/1729-4061.2015.56225. (in Ukr.).
Lototska O.V., Kondratiuk V.A., Kucher S.V. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy. 2019, 1(79), 12–18. Doi: 10.11603/1681-2786.2019.1.10278. (in Ukr.).
Pasport ryzyku vynyknennia NS na terytoriiIrshavskoho raionu Zakarpatskoi oblasti na 2017 rik. Irshava, 2017, S. 21. (in Ukr.).
Mokiienko A.V., Kovalchuk L.I., Krisilov A.D. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 2017, 10, 42–52. Doi: 10.15407/visn2017.10.042. (in Ukr.).
Departament ekolohii pryrodnykh resursiv. Dopovid. Pro stan navkolyshnoho seredovyshcha Zakarpatskoi oblasti za 2018 rik. Uzhhorod: 2019, S. 158. (in Ukr.).
Nabyvanets B.I., Osadchyi V.I., Osadcha M.N., Nabyvanets Yu.B. Analitychna khimiia poverkhnevykh vod. K.: Naukova dumka, 2006. S. 456. (in Ukr.).
Osadchyi V.I., Nabyvanets B.I., Osadcha N.M., Nabyvanets Yu.B. Hidrokhimichnyi dovidnyk. Poverkhnevi vody Ukrainy. Hidrokhimichni rozrakhunky. Metody analizu. K.: Nika-Tsentr, 2008. S. 656. (in Ukr.).
Hranychno dopustymi kontsentratsii pokaznykiv yakosti vody dlia rybohospodarskykh vodoim. Zahalnyi perelik HDK i OBR shkidlyvykh rechovyn dlia vod rybohospodarskykh vodoim: Spysok № 12-04-11. K.: Ministerstvo rybnoho hospodarstva SRSR. 1990. S.45. Chynnyi vid 09.08.1990. (in Ukr.).
SanPiN 4630-88.Sanitarnye pravila i normy ohrany poverhnostnyh vod ot zagryazneniya. Vveden: 1.01.1989. (in Russ.).
