ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ГРУНТІВ ІРШАВСЬКОЇ І КАМ'ЯНСЬКОЇ ОБ'ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
DOI:
https://doi.org/10.24144/2414-0260.2021.2.98-103Анотація
Земля є головним засобом виробництва в сільському господарстві. Одним із основних домінуючих факторів трансформації та погіршення стану ґрунтів є господарська діяльність людини, зокрема, розораність сільськогосподарських угідь, виснаження ґрунтового покриву, промислове забруднення, надмірна деградація. Зменшення площі сільськогосподарських угідь безпосередньо позначаються на сільському господарстві, призводячи до зниження урожайності. А це може привести до екологічної та економічної кризи, як в окремому регіоні, так і в країні загалом. Тому, вивченню стану використання земель сільськогосподарського призначення в останні роки приділяється усе більше уваги і є актуальним завданням дослідників.
У роботі досліджено сучасний екологічний стан ґрунтів Іршавської та Кам҆янської ОТГ Закарпатської області. Оцінку проводили за такими показниками: вміст гумусу, мікроелементів (Zn, Pb), азоту, фосфору, калію, кислотність, нітрати, нітрити. Результати визначення важких металів показали, що перевищень гранично допустимих концентрацій у відібраних зразках ґрунту за жодним з елементів (Zn,Pb) не спостерігається. Слід відмітити, що досліджувані ґрунти характеризуються низьким вмістом валового свинцю, який коливається від 11,6 до 18,1 мг/кг. Таке значення концентрації Pb у зразках, на наш погляд, спричинене кореляційним зв’язок між міцнофіксованим формами екополютанта і вмістом гумусу, який для даних територій становить 0,75-1,45% і відповідає низькому забезпеченню ґрунтів органічною речовиною, а також складом ґрунтоутворювальних порід.
Найвище значення екополютантів встановлено у ґрунтах поблизу м. Іршава, ділянки яка найближче розміщені до дороги. Крім того, також, слід враховувати те, що інтенсивне використання земель для сільського господарства з внесенням мінеральних і традиційних органічних добрив у середніх дозах здатне підвищувати рівень вмісту важких металів в ґрунтах.
Встановлено, що ґрунти даних території є середньокислими pH 4,6-5,04 та відповідають низькому забезпеченню гумусу, що, очевидно, пов’язано з інтенсивним рівнем використання сільськогосподарських угідь та зменшенням кількості надходження органічних добрив. Але в цілому досліджувані ґрунти придатні для вирощування різноманітних сільськогосподарськх та плодових культур.
Ключові слова: ґрунт; деградація; ґрунтовий покрив; родючість ґрунтів; деградаційні процеси; охорона ґрунтів; важкі метали; гумус; погіршення якості земель; охорона земель.