IN SILICO ДОСЛІДЖЕННЯ ПІРИМІДИНАРИЛТЕЛУРИДІВ, ЯК ПОТЕНЦІЙНИХ ІНГІБІТОРІВ PLASMODIUM FALCIPARUM

Анотація

Малярійні плазмодії стають все більш стійкими до наявних протималярійних препаратів, що становить серйозну загрозу для успішного її лікування. Раніше було показано, що сполуки з екзоциклічним арилтелуровим фрагментом проявляють інгібуючу здатність до Plasmodium falciparum. В даному дослідженні проведено оцінку інгібування конденсованих піримідинарилтелуридів щодо фальципаїну-2 (FP-2), як однієї з найбільш важливих малярійних терапевтичних мішеней в боротьбі з малярією. Серед досліджуваних телуридів виявлено, що 2-(((4-метоксифеніл)теланіл)метил)-2,3-дигідро-5H-тіазоло[2,3-b]хіназолін-5-он утворює найбільш стабільний білково-лігандний комплекс із рецептором 2GHU. Енергія зв'язування ліганду з рецептором та концентрація інгібування становлять -6.18 ккал/моль та 29.74 uM відповідно. Амінокислоти рецептора з якими зв'язується ліганд: HIS27, ASP23, TYR199, LYS184, ALA21. Для комплексу фальципаїну-2 з даним тіазолохіназолінарилтелуртрихлоридом проведено також дослідження молекулярної динаміки протягом 100 нс, яке показало, що комплекс є стабільним і слугувало додатковим підтвердженням цінності та перспективності сполуки 1. Слід зазначити, що тестована речовина проявляє більшу інгібуючу здатність до Plasmodium falciparum на відміну від таких протималярійних препаратів, як мефлохін, примаквін та хлорохін і може бути оцінений in vitro на протималярійну активність.

Ключові слова: малярія; Plasmodium falciparum; Falcipain-2; телурорганічні сполуки; телурид.