IN SILICO ДОСЛІДЖЕННЯ ПІРИМІДИНАРИЛТЕЛУРИДІВ, ЯК ПОТЕНЦІЙНИХ ІНГІБІТОРІВ PLASMODIUM FALCIPARUM
DOI:
https://doi.org/10.24144/2414-0260.2023.1.50-56Анотація
Малярійні плазмодії стають все більш стійкими до наявних протималярійних препаратів, що становить серйозну загрозу для успішного її лікування. Раніше було показано, що сполуки з екзоциклічним арилтелуровим фрагментом проявляють інгібуючу здатність до Plasmodium falciparum. В даному дослідженні проведено оцінку інгібування конденсованих піримідинарилтелуридів щодо фальципаїну-2 (FP-2), як однієї з найбільш важливих малярійних терапевтичних мішеней в боротьбі з малярією. Серед досліджуваних телуридів виявлено, що 2-(((4-метоксифеніл)теланіл)метил)-2,3-дигідро-5H-тіазоло[2,3-b]хіназолін-5-он утворює найбільш стабільний білково-лігандний комплекс із рецептором 2GHU. Енергія зв'язування ліганду з рецептором та концентрація інгібування становлять -6.18 ккал/моль та 29.74 uM відповідно. Амінокислоти рецептора з якими зв'язується ліганд: HIS27, ASP23, TYR199, LYS184, ALA21. Для комплексу фальципаїну-2 з даним тіазолохіназолінарилтелуртрихлоридом проведено також дослідження молекулярної динаміки протягом 100 нс, яке показало, що комплекс є стабільним і слугувало додатковим підтвердженням цінності та перспективності сполуки 1. Слід зазначити, що тестована речовина проявляє більшу інгібуючу здатність до Plasmodium falciparum на відміну від таких протималярійних препаратів, як мефлохін, примаквін та хлорохін і може бути оцінений in vitro на протималярійну активність.
Ключові слова: малярія; Plasmodium falciparum; Falcipain-2; телурорганічні сполуки; телурид.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензування
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0)
Умови цієї ліцензії не впливають на права автора чи іншого творчого виконавця захищати цілісність і право власності на свою роботу.
Авторське право на макет журналу та обкладинки повністю належить ДВНЗ "Ужгородський національний університет".
Весь контент публікується добросовісно, і думки, висловлені авторами, є тільки їхніми та не обов’язково відображають точку зору ДВНЗ "Ужгородський національний університет".
Автори надають редакційно-видавничому відділу ДВНЗ "Ужгородський національний університет" ліцензію на публікацію статті та ідентифікують себе як першовидавця.
Авторське право
Авторські права на будь-яку статтю зберігаються за автором(ами).
Публікацію статті мають схвалити всі автори та відповідальні органи інститутів, в яких виконувалося дослідження, якщо такі є.
Автори можуть уповноважити одного зі своїх співавторів діяти від їхнього імені та бути автором-кореспондентом, який відповідає за листування з редакційною командою журналу.
Автори можуть надати будь-якій третій стороні право вільно використовувати статтю за умови зазначення авторів та належного оформлення цитування.
