АЛКІЛУВАННЯ 3-ФОРМІЛХІНОЛІН-2-ОНУ АЛКЕНІЛ(АЛКІНІЛ) БРОМІДАМИ

Автор(и)

  • Т.Ш. Сабо ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • М.Ю. Онисько ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0001-6121-828X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2414-0260.2024.1.76-81

Ключові слова:

3-формілхінолін-2-он, алкеніл галогенід, алкініл галогенід, О-алкілування, N-алкілування, регіохімія.

Анотація

Функціональні та конденсовані похідні хінолін-2-ону проявляють широкий спектр біологічної активності. Наявність альдегідної групи та модифікація по положенню 1 чи 2 хінолін-2-ону відкриває перспективи в пошуку нових біологічно активних сполук. Одним із напрямків такої модифікації є анелювання додаткового азагетероциклу до хіноліну. В даній роботі досліджена взаємодія ненасичених алкілгалогенідів (4-бромобут-1-ен, 5-бромопент-1-ен, 5-бромопент-1-ин) з 3-формілхінолін-2-оном. Реакцію проводили в присутності в диметилформаміді з використанням натрій гідриду при кімнатній температурі або нагріванні до 80°С протягом 8 годин. Виявлено, що в знайдених умовах відбувається нерегіоселективне алкілування з утворенням суміші ізомерів О- та N-алкілування. Згідно спектральних даних співвідношення продуктів алкілування залежить від алкілуючого агенту. Так, при дії на 3-формілхінолін-2-он 4-бромобут-1-ену чи 5-бромопент-1-ину утворюється суміш О- та N-алкільних хінолінів у співвідношенні 1:1.5, при дії 5-бромопент-1-ену – 2:1. Дробною кристалізацією виділено N-бутеніл-3-формілхінолін-2-он, а в інших випадках виділені суміші з мінорними кількостями одного із ізомерів.

Біографії авторів

Т.Ш. Сабо , ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

аспірант

М.Ю. Онисько , ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

д.х.н., доц., доцент кафедри органічної хімії

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-12