ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ХІМІЧНОЇ СТРУКТУРИ ПРЕПАРАТІВ ІПП НА ЇХ ADMET-ПРОФІЛІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2414-0260.2024.2.40-46Ключові слова:
інгібітори протонної помпи; ADMET; гібридні азоли; фармакокінетичні властивості; омепразол; пантопразол; езомепразол; сульфур; галоген.Анотація
Інгібітори протонної помпи широко застосовуються для зниження вироблення шлункової кислоти та лікування таких захворювань, як гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гастрит, виразка шлунка та стравохід Барретта. Інгібітори протонної помпи також часто використовують у комбінації з нестероїдними протизапальними препаратами для профілактики ерозій та виразок шлунково-кишкового тракту.
У представленому дослідженні було проведено ADMET-аналіз (поглинання, розподіл, метаболізм, виведення та токсичність) трьох гібридних халькоген(галогено) вмісних гетероциклічних сполук, основних інгібіторів протонної помпи ‒ омепразолу, пантопразолу та езомепразолу. Аналіз було виконано за допомогою платформи ADMETlab за допомогою якої досліджено фармакокінетичні властивості. Було встановлено, що всі три препарати відповідають критеріям для перорального прийому, мають близьку молекулярну масу і властивості, що забезпечують їх ефективність та безпечність в клінічному використанні. Додатково проаналізовано вплив хімічної структури цих лікарських препаратів на їхні фармакологічні властивості та визначено найкращий препарат з огляду на отримані результати.
Посилання
Shin J.M., Sachs G. Pharmacology of proton pump inhibitors. Curr. Gastroenterol. Rep. 2008, 10, 528–534. Doi: 10.1007/s11894–008–0098–4.
Jung D.H., Huh C.W., Lee S.K., Park J.C., Shin S.K., Lee Y.C. A Systematic review and meta–analysis of randomized control trials: Combination treatment with proton pump inhibitor plus prokinetic for gastroesophageal reflux disease. J. Neurogastroenterol. Motil. 2021, 27, 165–175. Doi: 10.5056/jnm20161..
Ward R.M., Kearns G.L. Proton pump inhibitors in pediatrics. Mechanism of action, pharmacokinetics, pharmacogenetics, and pharmacodynamics. Pediatr. Drugs 2023, 15, 119–131. Doi: 10.1007/s40272–013–0012–x.
Savarino V., Marabotto E., Zentilin P., Furnari M., Bodini G., De Maria C., Pellegata G., Coppo C., Savarino, E. Proton pump inhibitors: use and misuse in the clinical setting. Expert Rev. Clin. Pharmacol. 2018, 11, 1123–1134. Doi: 10.1080/17512433.2018.1531703.
Shaker B., Ahmad S., Lee J., Jung C., Na D. In silico methods and tools for drug discovery. Comput. Biol. Med. 2021, 137, 104851. Doi: 10.1016/j.compbiomed.2021.104851.
Kar S., Leszczynski J. Open access in silico tools to predict the ADMET profiling of drug candidates. Expert Opin Drug Discov. 2020, 15, 1473–1487. Doi: 10.1080/17460441.2020.1798926.
Ferreira L.L.G., Andricopulo A.D. ADMET modeling approaches in drug discovery. Drug. Discov. Today 2019, 24, 1157–1165. DOI: 10.1016/j.drudis.2019.03.015.
Agrawal M.M., Kumar A., Gupta A. Conformational stability, spectroscopic signatures and biological interactions of proton pump inhibitor drug lansoprazole based on structural motifs. RSC Adv. 2017, 7, 41573–41584. Doi: 10.1039/C7RA00130D.
Massoomi F., Savage J., Destache C.J. Omeprazole: A comprehensive review. Pharmacotherapy: The Journal of Human Pharmacology and Drug Therapy 1993, 13, 46–59. Doi: 10.1002/j.1875–9114.1993.tb02689.x.
Poole P. Pantoprazole. Am. J. Health–Syst. Pharm. 2001, 58, 999–1008. Doi: 10.1093/ajhp/58.11.999.
Johnson T.J., Hedge D.D. Esomeprazole: A clinical review. Am. J. Health–Syst. Pharm. 2002, 59, 1333–1339. Doi: 10.1093/ajhp/59.14.1333.
Xiong G., Wu Z., Yi J., Fu L., Yang Z., Hsieh C., Yin M., Zeng X., Wu C., Lu A., Chen X., Hou T., Cao D. ADMETlab 2.0: an integrated online platform for accurate and comprehensive predictions of ADMET properties. Nucl Acids Res 2021, 49, W5–W14. Doi: 10.1093/nar/gkab255.
https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/.
Meanwell N.A. Improving drug candidates by design: A focus on physicochemical properties as a means of improving compound disposition and safety. Chem. Res. Toxicol. 2011, 24, 1420–1456. DOI: 10.1021/tx200211v.
Shah, K., Chhabra S., Shrivastava S.K. Benzimidazole: a promising pharmacophore. Med. Chem. Res. 2013, 22, 5077–5104. Doi: 10.1007/s00044–013–0476–9.
Mustafa M., Inum J.Y. The importance of sulfur–containing motifs in drug design and discovery. Expert Opin. Drug. Discov. 2022, 17, 501–512. Doi: 10.1080/17460441.2022.2044783.
Chiodi D., Ishihara Y. The role of the methoxy group in approved drugs. Eur. J. Med. Chem. 2024, 273, 116364. Doi: 10.1016/j.ejmech.2024.116364.
Bassetto M., Ferla S., Pertusati F. Polyfluorinated groups in medicinal chemistry. Future Med. Chem. 2015, 7, 527–546. Doi: 10.4155/fmc.15.5.
Hutt A.J., Tan S.C. Drug chirality and its clinical significance. Drugs 1996, 52, 1–12. Doi: 10.2165/00003495-199600525-00003.
