СИНТЕЗ π-КОМПЛЕКСІВ КУПРУМ(І) МАЛЕЇНАТУ З КУПРУМ(ІІ) ХЛОРИДУ, НІТРАТУ ТА СУЛЬФАТУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2414-0260.2025.1.17-21Ключові слова:
синтез; π-комплекси купруму(I); малеїнова кислота; аскорбінова кислота; прекурсори; купрум(ІІ) нітрат; купрум(ІІ) хлорид; купрум(ІІ) сульфат; координаційні сполуки.Анотація
У даній роботі досліджено вплив природи аніону солі купруму(ІІ) на процес утворення π-комплексів купруму(I) з малеїновою кислотою при відновленні іонів Cu(II) аскорбіновою кислотою. Представлено результати порівняльного дослідження трьох розчинних солей купруму(ІІ) – CuSO4 · 5H2O, CuCl2 · 2H2O та Cu(NO3)2 · 3H2O як прекурсорів для синтезу малеїнатних π-комплексів купруму(I). Установлено, що вибір аніону істотно впливає як на якісний склад утворених продуктів, так і на ефективність самого синтезу. Зокрема, було з’ясовано, що застосування купрум сульфату (CuSO4) та нітрату (Cu(NO3)2) приводило до формування цільового продукту у вигляді жовтих блискучих кристалів, характерних для π-комплексів купрум(І) малеїнату, тоді як використання купрум хлориду (CuCl2) супроводжується випадінням білого осаду, що, ймовірно, є наслідком утворення побічних продуктів або альтернативних координаційних сполук. Результати дослідження свідчать про доцільність застосування м’яких аніонів, таких як SO42– та NO3–, що не заважають координації малеїнової кислоти до центру Cu(I) та забезпечують стабілізацію утворених π-комплексів у середовищі з pH у межах 2–5. Додатково встановлено, що одночасне підвищення концентрації як малеїнової кислоти, так і аскорбінової кислоти сприяє прискоренню кристалізації π-комплексів купрум(І) малеїнату, що є важливим фактором для оптимізації умов синтезу. Отримані результати створюють передумови для подальшої оптимізації синтезу π-комплексів купруму(I) малеїнату.
Посилання
Zavalij Y.P., Mys’kiv M.H., Hladyshchevskyi E.I. Crystal structure of the monohydrate of copper(I) acid maleate. Kristallografiya. 1985, 30(4), 688–691.
Vargalyuk V.F., Polonskyy V.A., Osokin Y.S., Lahuta O.V. Synthesis of copper composites containing maleic acid. J. Chem. Technol. 2021, 29(3), 400–409. Doi: 10.15421/jchemtech.v29i3.241965.
Vargalyuk V.F., Polonskyy V.A., Osokin Y.S., Skok A.Y. Influence of maleic acid on the composition and structure of organocopper dispersions obtained by chemical and electrochemical reduction of Cu2+-ions. J. Chem. Technol. 2020, 28(3), 231–241. Doi: 10.15421/082025.
Laguta O.V., Vargalyuk V.F., Polonskyy V.A., Kushnerov O.I. Features of the structure of copper-containing composites based on Cu+ maleate complexes. J. Chem. Technol. 2023, 31(4), 727–733. Doi: 10.15421/jchemtech.v31i4.290194.
Ünaleroğlu C., Mert Y., Zümreoğlu-Karan B. Synthesis and characterization of copper ascorbate. Synth. React. Inorg. Met.-Org. Chem. 2001, 31(9), 1531–1543. Doi: 10.1081/SIM-100107700.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Н.В. Єлагіна , Є.С. Осокін, С.О. Лебедь
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ліцензування
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0)
Умови цієї ліцензії не впливають на права автора чи іншого творчого виконавця захищати цілісність і право власності на свою роботу.
Авторське право на макет журналу та обкладинки повністю належить ДВНЗ "Ужгородський національний університет".
Весь контент публікується добросовісно, і думки, висловлені авторами, є тільки їхніми та не обов’язково відображають точку зору ДВНЗ "Ужгородський національний університет".
Автори надають редакційно-видавничому відділу ДВНЗ "Ужгородський національний університет" ліцензію на публікацію статті та ідентифікують себе як першовидавця.
Авторське право
Авторські права на будь-яку статтю зберігаються за автором(ами).
Публікацію статті мають схвалити всі автори та відповідальні органи інститутів, в яких виконувалося дослідження, якщо такі є.
Автори можуть уповноважити одного зі своїх співавторів діяти від їхнього імені та бути автором-кореспондентом, який відповідає за листування з редакційною командою журналу.
Автори можуть надати будь-якій третій стороні право вільно використовувати статтю за умови зазначення авторів та належного оформлення цитування.
