ВМІСТ МІДІ ТА ЦИНКУ В ҐРУНТАХ І РОСЛИНАХ МІСТА УЖГОРОД
DOI:
https://doi.org/10.24144/2414-0260.2025.2.91-101Ключові слова:
міські ґрунти, метали, валовий вміст, рухомі форми, рослини, коефіцієнт біологічного поглинанняАнотація
Метою дослідження було вивчення вмісту міді і цинку у ґрунтах і рослинності міста Ужгород, а також оцінювання тенденцій їх можливого накопичення. Для аналізу було відібрано шістнадцять пов'язаних зразків ґрунту і рослин: чотири — з присадибних ділянок та дванадцять — із придорожніх смуг. Визначені валові і рухомі форми міді та цинку у ґрунтах, а також їх вміст у рослинах. Середній валовий вміст міді у ґрунтах присадибних ділянок становив 26,1 мг·кг⁻¹, цинку ‒ 57,5 мг·кг⁻¹; у придорожніх смугах значення цих показників були вищими, проте значно нижчими за гранично допустимих концентрації. Частка рухомих форм міді відносно її валового вмісту становила 1,7 – 3,3%, тоді як для цинку цей показник досягав 5,2–9,7%, що свідчить про вищу мобільність цинку в ґрунтовому середовищі. Середній вміст міді у рослинах, вирощених на присадибних ділянках становив 9,6 мг кг-1, з придорожніх смуг – 13,3 мг кг-1, тобто більше у 1,4 раза. Концентрація цинку у рослинах характеризувалася значною варіабельністю: 9,4 – 79,8 мг·кг⁻¹ у видів, відібраних на присадибних ділянках, та 23,6 – 113,2 мг·кг⁻¹ у пробах із придорожніх територій. Значення коефіцієнтів біологічного поглинання здебільшого були меншими за 1, що вказує на помірне надходження металів у рослини. Кореляційний аналіз не виявив статистично значущих зв’язків між валовими та рухомими формами металів у ґрунті й їх вмістом у рослинах (|r| < 0,1). Загалом ґрунти міста Ужгород можна охарактеризувати як незабруднені, проте виявлені локальні ділянки з підвищеним вмістом міді й цинку.
Посилання
Wei B., Yang L. A review of heavy metal contaminations in urban soils, urban road dusts and agricultural soils from China. Microchemical Journal. 2010, 94. 99–107. Doi: 10.1016/j.microc.2009.09.014.
Charlesworth S., De Miguel E., Ordóñez A. A review of the distribution of trace elements in urban soils: Chemical, environmental and health implications. Environmental Geochemistry and Health. 2011, 33(2). 103–123. Doi: 10.1007/s10653-010-9325-7.
Madrid, L., Dı́az-Barrientos, E., Madrid, F. Distribution of heavy metal contents of urban soils in parks of Seville. Chemosphere. 2002, 49(10), 1301-1308. Doi: 10.1016/S0045-6535(02)00530-1.
Lu, X., Wang, L., Lei, K., Huang, J., & Zhai, Y. Contamination assessment of copper, lead, zinc, manganese and nickel in street dust of Baoji, NW China. Journal of hazardous materials. 2009, 161(2-3). 1058‒1062. Doi: 10.1016/j.jhazmat.2008.04.052
Alloway B.J. Heavy metals in soils: Trace metals and metalloids in soils and their Bioavailability. 3rd ed. Dordrecht: Springer, 2013. P. 613. Doi: 10.1007/978-94-007-4470-7
Kabata-Pendias A. Trace elements in soils and plants. 4th ed. Boca Raton: CRC Press, 2011. P. 505. Doi: org/10.1201/b10158
McBride M. B. Environmental chemistry of soils. New York: Oxford University Press, 1994. P. 406.
Horodniy M.M. Agrochemical Analysis [Textbook]. Kyiv: Aristei, 2005. P. 468.
Adriano D.C. Trace elements in terrestrial environments: Biogeochemistry, bioavailability, and Risks of Metals. New York: Springer. 2001. P. 867. Doi: 10.1007/978-0-387-21510-5.
Yoon J., Cao X., Zhou Q., Ma L. Q. Accumulation of Pb, Cu, and Zn in native plants growing on a contaminated Florida site. Science of the Total Environment. 2006, 368(2–3), 456–464. Doi: 10.1016/j.scitotenv.2006.01.016
Szolnoki Z., Farsang A. Separating the origin of heavy metals in urban garden soils in the case of Szeged. Agrokémia és Talajtan. 2015, 64(1). 123‒138. Doi: 10.1556/0088.2015.64.1.9.
Horváth, A., Bidló, A. Heavy metal investigation of urban soils in the Transdanubian region. Agrokémia és Talajtan. 2015, 64(1). 139‒158. Doi: 10.1556/0088.2015.64.1.10.
Gomonay V.I., Bogosta A.S., Hodakovskiy V.S., Lobko V.U. The dynamic of changing of contents of heavy metals in soils of Uzhhorod area. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Chemistry. 2009, 22. 139–142. (in Ukr.).
Gomonay V.I., Hodakovskiy V.S., Lobko V.U. Contents of heavy metals in soils of Uzhhorod area. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Chemistry. 2005/ 13. 74–76. (in Ukr.).
Symkanych O.I., Sukharev S.M., Krch K.L., Hlukh O.S., Kryvanych O.V., Svatiuk N.I., Masliuk V.T. Contents of heavy metals in soils and medicinal plants of Lamium album L. (Lamiaceae) in the territory of the Transcarpathian region. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Chemistry. 2020, 43 (1). 71–76. Doi: 10.24144/2414-0260.2020.1.71-76/ (in Ukr.).
Kádár I. Assessment of Soil Pollution from a Researcher’s Perspective. Agrokémia és talajtan. 2007, 56(2). 391‒408. Doi: 10.1556/agrokem.56.2007.2.14/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 З.З. Чома
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ліцензування
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0)
Умови цієї ліцензії не впливають на права автора чи іншого творчого виконавця захищати цілісність і право власності на свою роботу.
Авторське право на макет журналу та обкладинки повністю належить ДВНЗ "Ужгородський національний університет".
Весь контент публікується добросовісно, і думки, висловлені авторами, є тільки їхніми та не обов’язково відображають точку зору ДВНЗ "Ужгородський національний університет".
Автори надають редакційно-видавничому відділу ДВНЗ "Ужгородський національний університет" ліцензію на публікацію статті та ідентифікують себе як першовидавця.
Авторське право
Авторські права на будь-яку статтю зберігаються за автором(ами).
Публікацію статті мають схвалити всі автори та відповідальні органи інститутів, в яких виконувалося дослідження, якщо такі є.
Автори можуть уповноважити одного зі своїх співавторів діяти від їхнього імені та бути автором-кореспондентом, який відповідає за листування з редакційною командою журналу.
Автори можуть надати будь-якій третій стороні право вільно використовувати статтю за умови зазначення авторів та належного оформлення цитування.
