АНАЛІЗ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСЕЙ ҐРУНТІВ МАЛОГО ПОЛІССЯ

Анотація

Кислотно-основні параметри ґрунтів високодинамічні, відображають еволюцію ґрунтогенезу, важливі для практичного землеробства й екології, оскільки регулюють доступність поживних речовин, активність мікрофлори, розкладання органіки та рухомість важких металів. Стаття зосереджена на дослідженні дерново-підзолистих ґрунтів Малого Полісся, сформованих на водно-льодовикових відкладах, підстелених щільними карбонатними породами. Ці ґрунти є унікальними об’єктами, де зональні процеси ґрунтотворення модифікуються місцевими геохімічними умовами. Метою є вивчення їхніх кислотно-основних властивостей. У процесі дослідження, встановлено, що підстилаючий карбонатний субстрат є домінуючим чинником, що модифікує зональні процеси підзолоутворення. Міграція Ca²⁺ від карбонатних порід зумовлює слабокислу, нейтральну і навіть слаболужну реакцію ґрунтового розчину (pH до 7,9) у нижніх горизонтах, що сприяє оптимальному проходженню дернового процесу та формуванню гуматно-кальцієвого типу гумусу. У складі ввібраних катіонів фіксується значне переважання Кальцію (Ca²⁺>Mg²⁺), що призводить до високого ступеня насичення основами (СНО до 90-95%). Виявлено обернену кореляцію між обмінною кислотністю (pH_KCl) та гідролітичною кислотністю. Землекористування суттєво впливає на ці властивості, так сільськогосподарське використання знижує кислотність, тоді як ґрунти під лісом мають найнижчі показники pH_KCl (4,6-5,0) та найвищу гідролітичну кислотність через надходження ненасичених органічних кислот. Сезонна динаміка водного режиму (низхідні весняні та висхідні літні потоки) визначає збільшення ступеня насичення основами у нижній частині профілю. Дослідження довело, що дерново-підзолисті ґрунти, підстелені карбонатними породами, є унікальними об’єктами з підвищеною потенційною родючістю завдяки високій буферності, оптимальній кислотності та насиченості основами. Це зумовлює мінімальну потребу у вапнуванні та вимагає адаптації системи удобрення до специфічних умов.