САМООЦІНЮВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «ДОСЛІДЖУЄМО РЕЧОВИНИ ТА СУМІШІ»

Анотація

Сучасна освітня реформа в Україні орієнтована на зміну традиційної знаннєвої моделі навчання на компетентнісну, що передбачає формування в учнів не лише знань, а й умінь, навичок, цінностей та готовності застосовувати їх у реальному житті. У центрі цієї моделі — активний, самостійний і відповідальний здобувач освіти. Важливою складовою формування такої особистості є розвиток уміння здійснювати самооцінювання власних навчальних досягнень, що сприяє усвідомленню учнем власного поступу, формуванню адекватної самооцінки, підвищенню навчальної мотивації та відповідальності за результат навчання. Вивчення теми «Досліджуємо речовини та суміші» у 7 класі НУШ дає змогу учням безпосередньо працювати з речовинами, спостерігати за їхніми властивостями, здійснювати навчальні експериментальні дослідження. Саме в цьому контексті важливо навчити школярів оцінювати не лише кінцевий результат, а і процес власної діяльності. Представлена робота є логічним продовженням попередніх науково-педагогічних досліджень, що були спрямовані на аналіз процесу самооцінювання навчальних досягнень учнів у курсі хімії. Педагогічний експеримент проводили на базі Ужгородського ліцею імені Августина Волошина, де в експерименті брали участь учні 7-х класів, які навчаються за програмою Нової української школи.

Проведене дослідження дало змогу не лише визначити загальний рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, а й виявити питання, які потребують додаткового роз’яснення чи повторного опрацювання. Отримані результати стали підґрунтям для аналізу динаміки формування навчальних умінь, розвитку самостійності та усвідомленого ставлення учнів до власних освітніх результатів.

Такий підхід дозволяє індивідуалізувати освітній процес, враховуючи особисті потреби, темп і рівень підготовки кожного учня. Крім того, результати самооцінювання виступають зворотним зв’язком для вчителя, допомагаючи своєчасно коригувати навчальну траєкторію, посилювати мотивацію до пізнання, удосконалювати методи подання складних хімічних понять. Результати дослідження сприяють підвищенню якості навчання, розвитку рефлексивного мислення та формуванню в учнів глибшого, усвідомленого розуміння сутності хімічних процесів, що є важливим кроком у реалізації компетентнісного підходу.